29-30 листопада 2021 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України відбулася V Міжнародна конференція «Сталий розвиток і спадщина у спорті: проблеми та перспективи».

Науковий форум присвячено вирішенню соціальних, екологічних, економічних проблем як факторів сталого розвитку нашої сфери, актуальним (питанням) сучасного спорту, зокрема студентського, оздоровчо-рекреаційній руховій активності, формуванню здорового способу життя і здорової нації.

У цьогорічній конференції взяли участь представники міжнародних та всеукраїнських організацій, вчені та спортивні функціонери з 22 країн світу – України, Польщі, Хорватії, Індії, Німеччини, Китаю, Румунії, Молдови, Грузії, Казахстану, Ірану, Малайзії, Португалії, Білорусі, Сербії, Ірландії, Латвії, Шрі-Ланки, Сполучених Штатів Америки, Великої Британії (Англія, Шотландія), Непалу, а також ректори й провідні науковці з 23 вітчизняних закладів вищої освіти та науково-дослідних, медичних, освітніх установ, науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти, студенти нашого університету.

З вітальними словами до учасників конференції звернулися міністр молоді та спорту України, Олімпійський чемпіон В. М. Гутцайт, віцепрезидент Національного олімпійського комітету України, член Міжнародного олімпійського комітету в Україні, Олімпійський чемпіон В. П. Борзов, президент Міжнародної ради спортивної науки та фізичного виховання У. Шефер, президент Міжнародної федерації учнівського спорту Л. Петринка, президент Європейської асоціації студентського спорту А. Рочек. Також слова вітання надіслав і міністр освіти і науки України С. М. Шкарлет.

На пленарному засіданні 29 листопада 2021 року з першою доповіддю на тему «Здорова молодь – гордість України» виступив ректор Національного університету фізичного виховання і спорту України, президент Спортивної студентської спілки України, голова Комісії Національного олімпійського комітету України «Спорт та навколишнє середовище», голова секції з фізичної культури і спорту Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, Почесний академік  Національної академії педагогічних наук України, Заслужений економіст України Є. В. Імас (Україна).

Другу доповідь на тему «Роль тестування та поширення інфекції в домашніх умовах під час пандемії COVID-19» зробив професор Технічного університету Кайзерслаутерна (Німеччина) та Лісабонського університету (Португалія) В. Бок.

У рамках пленарного засідання відбулась презентація колективної монографії «Кіберспорт», яка присвячена актуальним проблемам становлення і розвитку кіберспорту у світі та в Україні, системі підготовки та змагань у кіберспортивних дисциплінах, питанням фізичної активності та профілактиці травм, медико-біологічному і медичному супроводу в кіберспорті.

Відповідно до програми Конференції 29 листопада 2021 року далі відбулися пленарні засідання за напрямами, на яких заслухано понад 50 доповідей науково-теоретичного та апробаційно-практичного спрямування.

Роботу пленарного засідання за напрямом «Сучасні соціальні, екологічні, економічні питання в аспекті концепції сталого розвитку сфери фізичної культури і спорту» очолили: Є. В. Імас (Україна), О. В. Борисова  (Україна), С. М. Футорний (Україна).

Широкому обговоренню представлено доповіді провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, у ході яких розкрито проблемні питання та шляхи вирішення наукового супроводу підготовки національних збірних команд (на матеріалі тенісу) (О. В. Борисова, Україна); презентовано проєкт EDUGOLF, як інноваційний засіб модернізації освіти та навчання для задоволення мінливих потреб у навичках гольфу в країнах Європи (Б. Гіттус, Велика Британія); продемонстровано перспективи досліджень соціальної проблеми агресії та насильства однолітків у молодіжному спорті (І. Милованович, Сербія); визначено характерні ознаки та актуальні проблеми кіберспорту (О. А. Шинкарук, Н. Г. Бишевець, Україна); окреслено засоби профілактики та шляхи корекції екологічної адаптації у спорті (О. І. Осадча, С. М. Футорний, Україна); ознайомлено з питаннями нутріативної підтримки при постковідному синдромі ( О. Л. Палладіна, Україна).

Приділено особливу увагу поняттю сталого розвитку у моделі інтегрованої системи державної освіти, творчості та гуманістичного навчання (Т. Ю. Довбенко, Ю. О. Тимошенко, Україна); питанню реактивності організму школярів в умовах дистанційної форми навчання як ендоекологічного показника рівня їх здоров’я (О. В. Маслова, А. А. Утвенко, Україна); розкриттю зарубіжного досвіду діяльності у спортивній сфері для сталого розвитку суспільства (Г. О. Цигура, Україна); структурі та змісту сучасної системи змагань у національній футбольній лізі (Х. Р. Хіменес, Україна).

Окремою складовою пленарного засідання за напрямом «Сучасні соціальні, екологічні, економічні питання в аспекті концепції сталого розвитку сфери фізичної культури і спорту» стала дискусійна панель наукової тематики сучасного стану та викликів індустрії гольфу (Д. Кьорні, Ірландія, Р. А. Растворцев, І. С. Павлюк, Україна); сучасних освітніх програм підготовки тренерів у спортивних іграх, на прикладі гольфу (С. Є. Шутова, Україна); організаційних аспектів управління міграційними процесами у сучасному спорті України в умовах всесвітньої глобалізації (І. А. Лисенко, С. Ю. Здоренко, Україна); організаційно-методичних складових підготовки висококваліфікованих більярдистів до головних міжнародних змагань (В. О. Нагорна, А. О. Митько, Україна); умов формування та розвитку комунікацій у діяльності спортивних федерацій (Д. О. Баканичев, Україна).

Роботу пленарного засідання за напрямом «Оздоровчо-рекреаційна рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» модерували М. В. Дутчак (Україна), Т. Ю. Круцевич (Україна), О. В. Андрєєва (Україна).

В засіданні взяли участь провідні вітчизняні та зарубіжні науковці:  М. В. Дутчак (Україна), Г. М. Путятіна (Україна), С. М. Миланович (Хорватія), Ю. Дімітру (Румунія), О. Красільщиков (Малайзія, Індія), С. Сіджахва (Непал), Л. Я. Чеховська (Україна), Н. В. Москаленко  (Україна), О. Ю. Марченко (Україна), Т. Ю. Круцевич  (Україна), Н. Є. Пангелова (Україна), С. Гозак (Україна). У дискусійній панелі з короткими повідомленнями виступили О. В. Андрєєва (Україна), А. В. Гакман (Україна), І. Карп (Молдова), О. Єгоян, Ю. Гонадзе (Грузія), Х. Репелевська (Польща), Н. М. Гончарова  (Україна), А. О. Пономаренко (Україна), С. В. Трачук (Україна), Гень Янь (Китай), А. О. Чеверда  (Україна), Се Джімінь (Китай).

Під час роботи засідання були обговорені актуальні проблеми: зайнятості у системі спорту та активного відпочинку як актуальна проблема досягнення цілей сталого розвитку, соціально-економічні відмінності у звичках фізичної активності, профілактики хронічних неінфекційних захворювань засобами рухової активності, рухова активність та якість життя людини у сучасному суспільстві, стратегії забезпечення належної якості життя з використанням оздоровчо-рекреаційних технологій, сучасні підходи до підвищення рухової активності дітей дошкільного віку, школярів, студентів, формування гендерного підходу у фізичному вихованні, концептуальні та прикладні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності, основні напрями використання зарубіжного досвіду в організації фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти, підвищення рівня фізичного стану дітей молодшого шкільного віку у дискурсі наукових знань, проблеми залучення осіб похилого віку до оздоровчої рухової активності, формування цінностей здорового способу життя в процесі фізичного виховання.

На пленарному засіданні за напрямом «Роль наукових досліджень в досягненні цілей сталого розвитку» модераторами були: І. О. Когут, Г. В Коробейніков., В. М. Костюкевич.

Програмою заходу заплановано 20 доповідей від провідних фахівців сфери фізичного виховання та спорту з 4 країн світу (Іран, Хорватія, Китай, Україна).

Розглянули актуальні питанням сучасної спортивної науки, зокрема: інтеграції науки і практики шляхом вивчення клітинної адаптації до фізичних вправ (М. Бахман), зв'язку між нейродинамічними та когнітивними функціями у спортсменів, які практикують різні бойові мистецтва (Г. В.  Коробейніков, Л. Г. Коробейнікова), фізичній підготовці борців вищого рівня (М. Байч, Д. Пекас), науковим підходам до підготовки футболістів на основі вивчення моделей тактики гри (В. М. Костюкевич), сучасним цифровим технологіям в системі підготовки елітних веслувальників Китаю (Го Пенчен, А. Ю. Дяченко, Кун Сянлінь), стратегії сталого розвитку Спеціальних Олімпіад (Є. В. Гончаренко, І. О. Когут), функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності кваліфікованих спортсменів у спортивних танцях (І. М. Соронович, О. О. Хом’яченко, Хуанг Ді), стресовим ситуаціям та психічним станам кваліфікованих гандболісток (Т. В. Петровська, Л. В. Арнаутова, О. Ю. Ганага), результативності участі національних збірних команд на міжнародних змаганнях як індикатору сталого розвитку спорту (Т. А. Кропивницька), виникненню психосоматичних змін у спортсменів (А. В. Перепелиця), розвитку максимальної сили у спортсменок (С. Садегіпур, Б. Мірзаї, Г. В. Коробейніков) та інші.

Під час обговорення доповідей учасники засідання відзначали проблемні питання та перспективні напрями розвитку олімпійського, професійного, неолімпійського та адаптивного спорту. Науковці підкреслили, що спорт є важливим напрямом сталого соціально-економічного розвитку країни, який сприяє підвищенню її авторитету у світовому співтоваристві, виховує у її громадян патріотизм та гордість за свою державу.

На пленарному засіданні 30 листопада 2021 року з першою доповіддю на тему «Олімпійський спорт і культура» виступила президент Олімпійської академії України, віцепрезидент Національного олімпійського комітету України, віцепрезидент Європейських олімпійських академій, директор навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ, доктор педагогічних наук, професор М. М. Булатова (Україна).

Доповідь на тему «Міжнародна спортивна наука: взаємовиключні вектори розвитку» представив доктор педагогічних наук, професор, співголова Комісії Національного олімпійського комітету України «Інновації в спорті» В. М. Платонов (Україна).

Відповідно до програми Конференції 30 листопада 2021 року відбулися пленарні засідання за напрямами «Олімпійський спорт та олімпійська освіта у реалізації цілей сталого розвитку: інтеграція науки і практики» (модератори: Л. О. Радченко (Україна), О. К. Козлова (Україна), Л. О. Драгунов (Україна).

На засіданні доповіді представили науковці, присвячені питанням стратегії МОК з нутрітивно-метаболічного забезпечення процесу підготовки спортсменів у контексті сталого розвитку (Л. М. Гуніна, Україна); змагальної діяльності найсильніших легкоатлетів світу за умов глобальної пандемії COVID-19 (О. К. Козлова, Україна); культурно-освітньої складової олімпійського руху в освітньому процесі студентської молоді (Л. О. Радченко, Україна); тактики та стратегії змагальної діяльності в греко-римській боротьбі з функціональної асиметрії мозку (А. В. Воронцов, Казахстан, Україна); олімпійської спадщини: методології вивчення та ролі в процесі освіти (Г. Баніте, Молдова); показників змагальної діяльності елітної групи важкоатлетів на Іграх ХХХІІ Олімпіади в Токіо (В. Г. Олешко, Україна); реалізації системи олімпійської освіти в Республіці Білорусь (І. Й. Гуслістова, Білорусь); тактики в умовах сталого розвитку олімпійських спортивних єдиноборств (О. Р. Задорожна, Ю. А. Бріскін, Україна); історії видатних спортсменів, Віктор Чукарін – приклад, що надихає (В. В. Передерій, Україна).

У дискусійній панелі із доповідями, присвяченими актуальним питанням підготовки спортсменів в олімпійському спорті виступили Ю. М. Салямін (Україна), О. О. Омельянчик-Зюкалова (Україна); В. Д. Денисенко (Україна), Ю. А. Максимова (Україна), С. Д. Максимов (Україна), Г. А. Лісенчук  (Україна), Ван Лейбо (Китай); С. Б. Смирновська (Україна), С. Б. Смирновський (Україна), Ю. А. Бріскін (Україна), К. Слачанац (Хорватія); С. П. Совенко (Україна).

У доповідях Я. П. Галана (Україна); А. А. Дьоміної (Україна); С. Ношадхи (Україна); О. О. Лях-Породька (Україна) були розкриті питання розвитку системи олімпійської освіти, збереження культурної спадщини олімпійського руху, правового регулювання в олімпійському спорті.

Пленарне засідання за напрямом «Актуальні проблеми підготовки хореографів у закладах вищої освіти» модерували І. М. Соронович (Україна), В. Ю. Сосіна (Україна), Л. Л. Козинко (Україна).

На засіданні заслухали доповіді, присвячені питанням руху тіла: стійкості у просторі (Хіларі Браян, Сполучені Штати Америки); інтеграції спорту і хореографічного мистецтва (В. Ю. Сосіна, Україна); еволюції класичного танцю в контексті розвитку танцівника та спортсмена (Л. М. Андрощук, Україна); потенціалу сучасного танцю: танцювально-руховій терапії у роботі хореографів (Л. В. Мова, Україна); науково-методичних засад викладання народно-сценічного танцю в закладах вищої освіти (Л. Л. Козинко, Україна); українського художньо-спортивного ансамблю «Балет на льоду»: балетмейстерського спадку (1960–1980 рр.) (О. А. Верховенко, Україна); особливостей викладання дисципліни «Історія та основи теорії музики» у студентів-хореографів закладів вищої освіти фізичного виховання і спорту (Л. В. Гладка, Україна); основ ембодимент-компетентності у підготовці спортсменів та хореографів (О. В. Бєлова-Орловська, Україна); особливостей розвитку хореографічних здібностей спортсменок, які займаються художньою гімнастикою (Д. П. Кисель, Україна); хореографічної підготовки спортсменів з фігурного катання на ковзанах: практичного досвіду роботи в Японії (В. В. Тсуджі, Україна); класичного танцю як напряму оздоровчо-рекреаційної рухової активності студентської молоді (С. Е. Сарвілова, Україна).

На дискусійній панелі були розкриті актуальні проблеми інтеграції хореографії та спорту (В. Ю. Сосіна, Д. П. Кисель, В. В. Тсуджі, С. Е. Сарвілова, Україна) з активним обговоренням доповідей. Окрему увагу присвячено історичним аспектам хореографічної підготовки в спорті (Л. М. Андрощук, О. А. Верховенко, Україна). Проблеми науково-методичних засад викладання хореографічних дисциплін характеризували Л. Л. Козинко (Україна), Л. В. Гладка (Україна). Окрема увага була присвячена арт-терапевтичним аспектам хореографічного мистецтва Хіларі Браян (Сполучені Штати Америки), Л. В. Мова (Україна), О. В. Бєлова-Орловська (Україна).

У рамках проведення конференції проведено презентацію книги «Хореографія в спорті» В. Ю. Сосіної.

Сателітний захід XVII Міжнародна конференція «Актуальні проблеми спортивної медицини» з пленарним засіданням за напрямом «Спортивна медицина. Громадське здоров’я» модерували Л.-Я. Г. Шахліна (Україна), Ж. Андасова (Казахстан), О. Турос (Україна).

На пленарному засіданні за напрямом виступили науковці із доповідями, присвяченими проблемам гендерної політики у сучасному спорті вищих досягнень (Л.-Я. Г. Шахліна, Україна); зв’язку між щоденним рівнем фізичної активності, здоров1ям та способом життя у підлітків з хронічними захворюваннями та без них (А. Клявіна, Латвія); особливостям допуску до занять спортом осіб з малими аномаліями розвитку серця (О. Б. Неханевич, В. М. Хоменко, Україна); вдосконаленню системи відновлення спортсменів високого класу (Ж. М. Андасова, Казахстан); прогнозуванню випадків лихоманки Денге на основі мобільності людинита сезонності на прикладі міста Джакарта, Індонезія (Я. Джаятунга, Шрі-Ланка); засобам фізичної реабілітації спортсменів: сучасним уявленням та підходам (О. Г. Юшковська, Україна); громадського здоров’я та викликам сьогодення (О. І. Турос, Україна); обґрунтуванню величин потреб в енергії як шляху до підвищення рівня здоров’я (І. Матаср, Україна); ефекту ізокінетичного тренування пацієнтів з остеопорозом колінного суглоба: тренування спритності з порушенням рівноваги та функціональних завдань на рівновагу (Шенбанга Сундарам Субраманян, Малайзія). Сучасним екологічним проблемам у сфері фізичної культури і спорту присвячені доповіді (С. В. Гозак, Україна); питанням хронічних, неінфекційних захворювань, а також впливу пандемії Covid-19 на розвиток спортивної індустрії (О. О. Шматова, Україна).

За підсумками проведення пленарних засідань за напрямами підготовлені резолюції.

Таким чином, в V Міжнародній конференції «Сталий розвиток і спадщина у спорті: проблеми та перспективи» брали участь понад 50 закладів вищої освіти і наукових установ, з них 23 – українські; презентували дослідження 140 доповідачів, з них 30 – іноземні; брали участь понад 400 учасників 2 пленарних засідань та понад 600 учасників 6 пленарних засідань за напрямами; презентована колективна монографія «Кіберспорт»; вперше проведене пленарне засідання за напрямом «Актуальні проблеми підготовки хореографів у закладах вищої освіти»; вперше супроводжував сателітний захід – XVII Міжнародна конференція «Актуальні проблеми спортивної медицини» з пленарним засіданням за напрямом «Спортивна медицина. Громадське здоров’я».

На завершення V Міжнародної конференції «Сталий розвиток і спадщина у спорті: проблеми та перспективи» висловлені переконання, що наукові дискусії молодих вчених сформували нові ідеї та погляди, ініціативи та пропозиції з метою подальшого руху вперед спортивної науки.