Уявіть ситуацію: лідер національної збірної України стоїть на п’єдесталі чемпіонату світу, піднімаючи синьо-жовтий стяг, звучить гімн України, а за тисячі кілометрів у цей самий момент він отримує статус «не допущено до конкурсу» через фізичну відсутність на іспиті в університеті. У часи війни кожен міжнародний старт наших атлетів – це не тільки про спорт, а потужний голос культурної дипломатії та доказ нашої незламності. Чи маємо ми право змушувати атлетів обирати між захистом спортивної честі України та конституційним правом на вищу освіту?
Проект Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році, громадське обговорення якого завершено 16 січня 2026 року, потребує рішучих коректив. Національний університет фізичного виховання і спорту України виступив із пакетом пропозицій, що покликані усунути юридичні колізії та створити систему, де спортивна майстерність отримує належну державну оцінку, а державна політика підтримки спорту вищих досягнень – реальне підтвердження в освітньому законодавстві.
1. Дистанційний формат: право на освіту без кордонів
Редакція проекту Порядку прийому-2026, винесеного на громадське обговорення, обмежує можливість дистанційного складання творчих конкурсів та конкурсів фізичних здібностей лише мешканцями ТОТ, військовими та тими, хто складав НМТ за кордоном. Проте за межами цієї норми опинилися члени національних збірних, чий графік змагань та зборів часто збігається з піком вступної кампанії (червень-серпень).
НУФВСУ наполягає на розширенні цього переліку для спортсменів збірних команд України, які перебувають за межами країни на офіційних змаганнях чи навчально-тренувальних зборах.
2. Автоматичні 200 балів: верифікація реальної майстерності
Сьогодні Заслужені майстри спорту України та чемпіони світу змушені складати університетські нормативи на загальних засадах. Це дублювання оцінювання. Якщо держава вже офіційно визнала рівень майстерності особи, виставивши найвищий «спортивний знак якості», університетський іспит стає лише додатковим та зайвим елементом контролю.
Пропозиція полягає в тому, щоб бал за конкурс фізичних здібностей визначався як максимальний (200 балів) за підтвердженням Міністерства молоді та спорту України, без його складання для:
– Заслужених майстрів спорту України, Майстрів спорту України міжнародного класу, Майстрів спорту України;
– Чемпіонів та Призерів офіційних чемпіонатів України, Європи та світу.
Це не пільга, а логічна оптимізація вступної кампанії, що дозволить уникнути дублювання оцінювання спортивної майстерності.
3. Пріоритет фаховості: вагові коефіцієнти як інструмент відбору
Для спеціальності А7 «Фізична культура і спорт» поточний коефіцієнт конкурсу фізичних здібностей (КТ) встановлено на рівні 0,25. Це девальвує значення професійних здібностей атлета.
Варто звернути увагу на правовий контекст: у 2026 році прийом здійснюється без дотримання вимог Закону України «Про вищу освіту» (згідно з підпунктом 23 пункту 2 розділу XV). Це дає МОН карт-бланш на впровадження рішучих, але необхідних змін. Підвищення КТ до 0,7 нарешті прирівняє спорт до мистецьких спеціальностей та забезпечить реальне врахування спортивного потенціалу – так само, як мистецькі заклади вищої освіти враховують мистецьку складову.
Запропоновані зміни – це тест нашої системи на зрілість. Ми маємо інтегрувати спорт вищих досягнень у гнучку освітню вертикаль, де «конкурсний бал» відображає реальний людський потенціал.
Закликаю спортивну спільноту та освітян активно долучитися до обговорення проекту МОН. Чи готова українська вища освіта бути настільки ж швидкою, гнучкою та переможною, як наші атлети на міжнародних аренах? Відповідь на це питання закладе фундамент нашої спортивної могутності на десятиліття вперед.
Автор: Олександр Пижов, доктор філософії з права, в.о. ректора Національного
