Опрацьовуючи конспект з тренінгу велогідів, дізнався, що велосипед може зекономити 27 мільярдів доларів на рік!
Почав досліджувати, і зʼясував, що кожен долар, інвестований у велосипедну інфраструктуру, принесе громаді від 2 до 11 доларів чистого прибутку.
Нещодавно у складі команди з НУФВСУ/National University of Ukraine on Physical Education and Sport брав участь у проєкті Erasmus+ #CyclePath Ми шукали формулу, як об’єднати інклюзію, оздоровлення та екологію. І відповідь — напрочуд дієва.
Чому велосипед – це не лише «розвага», а стратегічний інструмент розвитку України?
Ефект «еліксиру молодості» – мінус 10 років за 18 км впродовж тижня
Виявляється, людина, яка проїжджає по 6 км тричі на тиждень, за рівнем здоров’я ідентична тій, що молодша на 10 років, але веде пасивний спосіб життя [1, с. 31]. Я бачу тут потенціал не стільки в зменшенні кількості зморшок, а у зменшенні кількості інсультів, інфарктів, у збільшенні активних років життя та накопиченні соціального й економічного капіталу кожною людиною. Бо коли людину зненацька госпіталізували, наприклад, з інсультом (а таких людей, на жаль, 120 тисяч щороку в Україні), то вся робота цієї людини зупиняється. Зупиняється й робота 1-2 її родичів, які опікуються нею.
Це не просто слова: фізична інертність (в якій, зізнаймося, живе більшість) обходиться глобальній системі охорони здоров'я у $27 млрд щороку [4, с. 19]. Згідно з дослідженням (Chapman et al., 2018), інвестиції в активне пересування повертаються у співвідношенні від 1:2 до 1:11 (залежно від моделі) шляхом зниження передчасної смертності, втрати працездатності внаслідок лікарняних днів та травматизму [3; 4, с. 75].
Інклюзія та культурна спадщина
Це вже про психічний та соціальний добробут. Велосипед – це ключ до інклюзії. Є й адаптивні моделі для людей з інвалідністю, раптом що.
Знаєте, як дістатись туди, куди не проїхати на авто і важко дійти пішки?
З власного досвіду «рутинні поїздки на роботу» перетворюються на цікаві пригоди , під час яких ви самі обираєте шлях і це добре розвантажує після дня за компʼютером чи інтенсивних комунікацій.
Під час дозвілля та відпусток поїздки на велосипедах сприяють пізнанню культурних та природних локацій , знайомству з новими людьми , формуванню позитивних спогадів. Велосипедистам легко встановити контакт з місцевими жителями, які охоче їх вітають, надають допомогу, розповідають про місцеву історію, унікальні місця та звичаї. Низка каналів у ютубі є про це.
Адаптивний спорт та рекреація – це чудова можливість соціальної інтеграції ветеранів та військових, людей з інвалідністю, людей похилого віку, обʼєднання довкола велосипедних заходів дітей та їхніх батьків. Шлях до «інтервікової» дружби: коли діти та дорослі об’єднуються в спільних заходах, як-от, наприклад, наш квест «Дивородина», який ми організовували під час «Дивогонки від VeloOnline». Погляньте, як це драйвово за посиланням у другому коментарі
Чим дихає ваше місто? Спойлер: на 84 % – це вихлопні гази
У Києві 84 % забруднення повітря припадає саме на транспорт. Але щороку кожен велосипедист, який їздить на роботу 4 рази на тиждень по 8 км [1, с. 27]:
економить 380 літрів пального;
позбавляє атмосферу 750 кг викидів CO2.
Математика проста: якщо хоча б 80 наших буденних поїздок на рік стануть «активними» – ми вдвічі зменшимо рівень забруднення у містах.
Мій висновок після тренінгу:
інклюзія, оздоровлення та екологічні ініціативи є значущими та доступними через впровадження спортивно-оздоровчих заходів та використання велосипеда як щоденного транспорту.
Нумо впроваджувати ці зміни! Хто готовий підтримати велорух у своєму місті чи університеті?
