Кафедра футболу
Байрачний Олег Васильович
Завідувач кафедри футболу
Ми раді вітати Вас!
Тут Ви знайдете інформацію про нашу кафедру: навчання, нормативно-правову базу, новини українського та світового спорту, важливі події, заходи, конференції, в яких Ви можете прийняти участь особисто.
- Теорія і методика тренерської діяльності в обраному виді спорту (футбол, футзал)
- Практикум зі спортивного вдосконалення в обраному виді спорту
- Практикум з футзалу
- Практикум зі спортивного орієнтування
- Професійно-орієнтовна практика
- Практика за профілем майбутньої роботи
- Масові види спорту: футбол та футзал
- Масові види у фізичному вихованні
Кафедру футболу і хокею Київського інституту фізичної культури було виділено з кафедри спортивних ігор як самостійний підрозділ у січні 1963 р.
Балакін Микола Миколайович
Першим завідувачем кафедри був Балакін Микола Миколайович (1963 – 1973), доцент, майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, арбітр ФІФА, у 1964 входив в десятку найкращих арбітрів країни, був головою української колегії арбітрів, грав у складі команди «Динамо» Київ, нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1957), пішов з життя у 1992 р. У період з 1963 з 1973 роки працювали Балакін М.М., доцент, Романенко С.Д., доцент, Кірсанов М.М., ст. викладач, Ященко Є.П., ст. викладач, Кожухов В.А., викладач, Чепеленко А.І., ст. лаборант.
Викладацький склад 1967 р.
Сидять: Кожухов В. А., Балакін М. М., Романенко С. Д., Соболєв В. В.
Стоять: Джус О. М., Віхров К. Л., Чепеленко А. І., Зинов'єв В. О., Романенко А. М.
З перших днів існування кафедри в інституті було впроваджено практику проведення футбольних матчів, у них брали участь викладачі університету, що існує до теперішнього часу.
Матч між викладачами кафедри футболу та викладачами КДІФК (1970)
Стоять: Романенко А.М., Балакін М.М., Віхров К.Л., Балакін О.М., Кустовський В.В., Соболєв В.В., Джус О.М., Харламов В.В.
Сидять: Александров А.І., Кожухов В.А., Гурбіч А.М.
Кожухов Володимир Анатолійович
Завідувач кафедри Кожухов Володимир Анатолійович (1973 – 1979), доцент, за дорученням Спорткомітету СРСР керував навчально-тренувальним центром підвищення кваліфікації тренерів ДЮСШ та СДЮШОР на базі Київського державного інституту фізичної культури, тренер збірних команд УРСР, нагороджений медаллю Федерації футболу України «За заслуги перед українським футболом», медаллю Федерації футболу м. Києва «За заслуги 2-го ступеня», Почесною грамотою Спорткомітету СРСР, працював у відділі науки і методичного забезпечення навчально-тренувального процесу ФФК.
Викладачі кафедри 1973 р.
Воробйов М. І., Кустовський В. В., Кожухов В. А., Кірсанов М. М.
На той час на кафедрі працювали: Кожухов В.А., зав. кафедри, Балакін М.М., доцент, Джус О.М., ст. викладач, Соболєв В.В., ст. викладач, Віхров К.Л., ст. викладач, Кустовський В.В., хокей, ст. викладач, Воробйов М.І., хокей, викладач, Попов А.В., викладач, Харламов В.В., ст. лаборант, Чепеленко А.І., ст. лаборант.
Джус Олег Миколайович
Завідувач кафедри Джус Олег Миколайович(1979 – 1986), професор, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник фізичної культури і спорту СРСР, нагороджений Почесною грамотою Спорткомітету СРСР, довгі роки працював у Київському державному інституті фізичної культури та Переяслав-Хмельницькому педагогічному інституті, підготував 8 кандидатів педагогічних наук, зараз на пенсії.
Викладацький склад 1981 р.
Сидять: Соболєв В. В., Куровський О. І., Мосягін В. І., Попов А. В., Балакін М. М., Кірсанов М. М., Вертоградов І. В., Повисший М. П.
Стоять: Віхров К. Л., Мостовенко Ю. М., Фетісов Д. М., Куцина О. Б., Харламов В. В., Кустовський В. В.
На той час на кафедрі також працювали: Захарова Л.С., Догадін М.Є., Романенко А.Н.
Воробйов Михайло Іванович
Завідувач кафедри Воробйов Михайло Іванович (1986–1987), професор, кандидат педагогічних наук, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, підготував одного кандидата наук, нині декан центру заочного навчання Національного університету фізичного виховання і спорту України.
З 1987 року у зв’язку з переходом спеціалізації «хокей» на іншу кафедру у структурі Київського державного інституту фізичної культури було створено кафедру футболу.
Попов Анатолій Володимирович
Завідувач кафедри Попов Анатолій Володимирович (1987 – 1992), доктор філософії в педагогічних науках, доцент, кандидат педагогічних наук, арбітр всесоюзної категорії, в минулому голова української колегії арбітрів, генеральний секретар ФФУ, технічний директор ФФУ, виконавчий директор ПФЛ, делегат УЄФА, інструктор та лектор ФІФА, Комісар ФІФА, підготував двох кандидатів наук, нині заступник генерального директора ФК «Шахтар» Донецьк.
Зустріч викладачів кафедри з ветеранами футболу (1988 р.)
Сидять: Балакін М.М., Гончаренко М.І., Фоміних М.Ф.
Стоять: Вертоградов І.В., Кожухов В.А., Соболєв В.В., Лоос В.Г., Попов А.В.
Викладацький склад 1990 р.
Сидять: Лоос В.Г., Віхров К.Л., Попов А.В., Куцина О.Б., Кожухов В.А., Джус О.М.
Стоять: Ніколаєнко В.В., Шабельников В.В., Біч Г.В., Мазур І.,
Вертоградов І.В., Догадайло В.Г., Головаш А.В., Повисший М.П.
Лисенчук Геннадій Анатолійович
Завідувач кафедри Лисенчук Геннадій Анатолійович (1992 – 2004), (2006 – 2008), доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор, майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, член Наукової ради НУФВСУ, член-кореспондент Української академії наук, відмінник освіти України, головний тренер національної та молодіжної збірних команд України з футзалу, голова Асоціації міні-футболу (футзалу) України, комісар ФФУ, керівник Центру ліцензування ФФУ, нагороджений орденом «За заслуги ІІ ступеня», орденом «Знак Пошани», почесним знаком Федерації футболу України «За особистий внесок у розвиток українського футболу».
Викладацький склад 1992 р.
Сидять: Віхров К.Л., Лисенчук Г.А., Куцина О.Б., Вертоградов І.В., Лоос В.Г.
Стоять: Ніколаєнко В.В., Куцев А.М., Первушкін О.А., Орєхов О.Б., Повисший М.П., Догадайло В.Г., Шабельников В.В., Залойло В.В., Вепринцев П., Шамич В.М., Біч Г.В.
Викладацький склад 1995 р.
Сидять: Первушкін О.А., Лисенчук Г.А., Догадайло В.Г.
Другий ряд: Залойло В.В., Куцина О.Б., Косяченко О.О., Шамич В.М.
Третій ряд: Повисший М.П., Осадчий А.В., Ніколаєнко В.В., Біч Г.В., Орєхов О.Б., Куцев А.М., Віхров К.Л.
Викладацький склад 1996 р.
Сидять: Догадайло В.Г., Куцина О.Б., Лисенчук Г.А., Біч Г.В.,
Другий ряд: Повисший М.П., Віхров К.Л., Шамич В.М.
Третій ряд: Куцев А.М., Бузнік А.І., Ніколаєнко В.В., Залойло В.В.
Викладацький склад 1996 р.
Сидять: Повисший М.П., Лисенчук Г.А., Ніколаєнко В.В.
Стоять: Куцев А.М., Залойло В.В., Біч Г.В., Гуржеєв О.П., Горбачов І.В.
З 1999 до 2002 рр. після об'єднання кафедр футболу і спортивних ігор цикл футболу функціонував на кафедрі спортивних ігор.
З 2002 року й донині кафедра футболу є самостійним підрозділом Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Повисший Микола Пилипович
Завідувач кафедри Повисший Микола Пилипович (2004 – 2006), заслужений працівник фізичної культури і спорту України, нині голова комісії зі зв’язків з регіонами та голова комісії делегатів Асоціації міні-футболу (футзалу) України.
Викладацький склад 2005 р.
Перший ряд: Кочін Д.Д., Байрачний О.В., Лисенчук Г.А., Повисший М.П., Бойченко Б.Ф., Швець А.П., Ніколаєнко В.В.
Другий ряд: Тесленко А.А., Дараган В.М., Бойченко С.В., Лисенчук С.Г., Залойло В.В., Бузнік А.І.
На той час на кафедрі також працювали: Штелін О.О., Дулібський А.В., Шамич О.М.
Байрачний Олег Васильович
Завідуючий кафедри Байрачний Олег Васильович (2012 - 2014) , доцент, кандидат наук з фізичного виховання та спорту.
Ніколаєнко Валерій Вадимович
Завідувач кафедри Ніколаєнко Валерій Вадимович (2008 – 2012, з 2014 р. і до нині,), доктор наук з фізичного виховання та спорту, доцент, арбітр національної категорії.
Викладацький склад 2010 р.
Перший: Капшученко В.М., Повисший М.П., Ніколаєнко В.В., Лисенчук Г.А., Байрачний О.В., Углач Т.О.
Другий ряд: Балан Б.А., Шевченко А.Ю., Лунін Г.В., Єрмоленко П.В., Залойло В.В., Дараган В.М., Кочін Д.Д.
Викладацький склад 2014 р.
Сидять: Залойло В.В., Ніколаєнко В.В., Лисенчук Г.А.,Углач Т.О., Зора К.П., Байрачний О.В., Морозов С.Ю.
Стоять: Балан Б.А., Шевченко А.Ю., Гуржеєв О.П., Бойченко С.В., Фоменко Д.С., Чопілко Т.Г., Коросташівець О.М.
Вихованці кафедри у складі збірних олімпійських команд СРСР завоювали медалі різного ґатунку:
- бронзові призери XX Олімпійських ігор (1972) – О. Блохін, В. Колотов, В. Оніщенко, Є. Рудаков, В. Семенов;
- бронзові призери XXI Олімпійських ігор (1976) – О. Блохін, Л. Буряк, В. Веремєєв, В. Звягінцев, В. Колотов, В. Матвієнко, В. Оніщенко, В. Трошкін;
- бронзові призери XXII Олімпійських ігор (1980) – С. Балтача, В. Безсонов;
- чемпіон XXIV Олімпійських ігор (1988) – О. Михайличенко.
Особливе місце у діяльності кафедри належить спортивній роботі. Як у минулі часи колишнього СРСР, так і згодом, уже в незалежній Україні, кольори збірних команд країни захищали чимало випускників кафедри. Серед них такі: Андрій Біба, Анатолій Бишовець, Володимир Мунтян, Віктор Колотов, Євген Рудаков, Володимир Трошкін, Віктор Матвієнко, Леонід Буряк, Володимир Безсонов, Володимир Оніщенко, Володимир Веремєєв, Анатолій Дем’яненко, Олексій Михайличенко, Ігор Бєланов, Олег Кузнєцов, Павло Яковенко, Михайло Фоменко, Іван Яремчук, Олександр Радченко, Сергій Федоров, Андрій Несмачний. Нині за національну збірну України виступають студенти Олександр Алієв, Артем Кравець і Віталій Мандзюк а за молодіжну збірну – Денис Бойко і Денис Гармаш.
Необхідно відзначити успіхи у різних міжнародних змаганнях, досягнуті збірними командами України з міні-футболу (футзалу), у складі яких виступали випускники кафедри футболу НУФВСУ. Так, під керівництвом заслуженого тренера України, професора кафедри футболу Г.А. Лисенчука золоту медаль чемпіонату світу серед молодіжних збірних команд завоював у 1998 році в Португалії Георгій Мельников. У 2004 році в Іспанії цей успіх повторили Олег Шайтанов, Костянтин Власенко, Олександр Северіненко.
Національна збірна України з міні-футболу (футзал), у складі якої виступили студенти Сергій Коридзе, Георгій Мельников, Олег Шайтанов, Євген Варениця у 2001 р. (Росія) та Сергій Корідзе, Володимир Дейнега, Георгій Мельников, Олег Шайтанов у 2003 р. (Італія), завоювала почесне звання віце-чемпіонів Європи.
За успішний виступ у міжнародних змаганнях із міні-футболу випускниками кафедри Сергію Коридзе й Георгію Мельникову присвоєно почесне звання заслуженого майстра спорту.
Звання заслуженого тренера України присвоєно викладачам кафедри Володимиру Васильовичу Залойло й Сергію Геннадійовичу Лисенчуку, а також випускникові кафедри Станіславу Олександровичу Гончаренко.
У різні роки збірні команди університету з футболу та міні-футболу успішно виступали в змаганнях різного рівня, виграючи Кубок та першість України серед студентських команд, а також виборювали звання переможців різних всеукраїнських турнірів.
Для підвищення спортивної майстерності студентів на кафедрі створено необхідні умови для тренувань збірних університету з футболу та міні-футболу, які виступають у чемпіонатах м. Києва та України.
Збірна команда університету з футболу, чемпіон м. Києва
серед вищих навчальних закладів 2011 р.
Збірна команда університету з футболу, чемпіон м. Києва
серед вищих навчальних закладів 2012 р.
Команда-переможець ХІ літньої Універсіади України з футболу
серед вищих навчальних закладів (2013 р.)
Верхній ряд: заслужений тренер України Залойло Володимир Васильович, Юдин Роман, Герасімов Андрій, Періжок Роман, Муха Олексій, Семенко Андрій, Рафальський Ярослав, Гриб Олександр, Сухомлинов Рудольф, Лещегуєнко Максим, Тимофіїв Анатолій, тренер Бойченко Сергій Володимирович.
Нижній ряд: Кушка Сергій, Цебро Михайло, Карпасюк Павло, Долгий Антон, Алі Фарід, Бондаренко Валерій, Прокипчук Ярослав.
2013 рік став також успішним для жіночих команд із футболу та міні-футболу, які виступали у розіграші Кубка м.Києва та ХІ літній Універсіаді України.
Жіноча збірна команда університету з міні-футболу,
володар Кубка м. Києва 2013 р.
Команда-переможець ХІ літньої Універсіади України з футболу
серед вищих навчальних закладів (дівчата, 2013 р.)
Верхній ряд: тренер Зора Катерина Петрівна, Кліпаченко Анастасія, Долбіна Тетяна, Випасняк Мирослава, Усова Катерина, Дарицька Дар'я, Гаєвська Валерія, Гнидюк Юлія, тренер Чопілко Тарас Григорович.
Нижній ряд: Дичко Яна, Грек Аліна, Кузовенко Мирослава, Волосатова Марія.
Команда-переможець ХІ літньої Універсіади України з міні-футболу
серед вищих навчальних закладів (дівчата, 2013 р.)
Із гравців жіночої збірної університету з футболу та міні-футболу. Восени 2013 року на базі НУФВСУ було створено професійний футзальний клуб «IMС-Уніспорт» (м. Київ). Команда бере учать у чемпіонаті України з футзалу серед жіночих команд Вищої ліги.
Видатні спортсмени і тренери кафедри
Олександр Олександрович Алієв (3 лютого 1985 р, м. Хабаровськ, СРСР) – український футболіст, атакуючий півзахисник, гравець національної збірної України. Чемпіон України (2007 р., 2009 р.), володар Кубка України (2007 р.), володар Суперкубка України (2007 р, 2009 р., 2011 р)., чемпіон Європи U-19 у 2009 році, забив гол у фіналі з Англією (2:0) і був визнаний кращим гравцем турніру.
О
лег Петрович Базилевич (6 липня 1938 р., м. Київ, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст і футбольний тренер, кандидат педагогічних наук, методист. Разом з В. Лобановським розробив і впровадив систему підготовки футболістів високої кваліфікації. Автор розробок стратегії і тактики футболу. Заслужений тренер СРСР (1975 р.) та України. Чемпіон СРСР (1961 р.), володар Кубка СРСР (1964 р.), чемпіон СРСР (1974 р., 1975 р.), володар Кубка СРСР (1974 р.), володар Кубка володарів Кубків (1975 р.), володар Суперкубка (1975 р.), бронзовий призер Олімпіади (1976 р.).
Сергій Павлович Балтача (17 лютого 1958 р., м. Маріуполь, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, захисник і півзахисник. Майстер спорту (1977 р.), майстер спорту міжнародного класу (1980 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), чемпіон СРСР (1980 р., 1981 р., 1985 р., 1986 р.), володар Кубка СРСР (1978 р., 1982 р., 1985 р., 1987 р.), володар Кубка володарів Кубків (1986 р.), віце-чемпіон Європи (1988 р.), бронзовий призер Олімпіади (1980 р.), чемпіон світу серед юніорів (1977 р.), чемпіон Європи серед молодіжних команд (1980 р.).
Володимир Васильович Безсонов (5 березня 1958 р., м. Харків, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, півзахисник, пізніше український футбольний тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1977 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), чемпіон СРСР (1977 р., 1980 р., 1981 р., 1985 р., 1986 р., 1990 р.), володар Кубка СРСР (1978 р., 1985 р, 1987 р., 1990 р.), володар Кубка володарів кубків УЄФА (1986 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1988 р.). Учасник чемпіонатів світу (1982 р., 1986 р., 1990 р.), бронзовий призер Олімпіади (1980 р.), чемпіон Європи серед юнаків (1976 р.), чемпіон світу серед юніорів 1977 року, на якому був визнаний кращим гравцем.
Ігор Іванович Бєланов (25 вересня 1960 р., м. Одеса, Українська РСР, СРСР) – відомий радянський та український форвард, був визнаний кращим футболістом року Європи у 1986 році. Майстер спорту міжнародного класу (1986 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), чемпіон СРСР (1985 р., 1986 р.), володар Кубка СРСР (1985 р., 1987 р., 1990 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1986 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1988 р.). Виступав за збірну ФІФА у матчі проти збірної Великобританії (1987 р.) та за збірну світу проти команди Франції (1988 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004 р.).
Анатолій Федорович Бишовець (23 квітня 1946 р., м. Київ, Українська РСР, СРСР) – відомий радянський футболіст і російський футбольний тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1991 р.), заслужений тренер СРСР (1989 р.) і України, чемпіон СРСР (1961р., 1966 р., 1967 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р.). Футболіст року в СРСР (1966 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (1999 р.) та ІІ (2004 р.) ступенів.Анатолій Федорович Бишовець (23 квітня 1946 р., м. Київ, Українська РСР, СРСР) – відомий радянський футболіст і російський футбольний тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1991 р.), заслужений тренер СРСР (1989 р.) і України, чемпіон СРСР (1961р., 1966 р., 1967 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р.). Футболіст року в СРСР (1966 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (1999 р.) та ІІ (2004 р.) ступенів.
Андрій Андрійович Біба (10 серпня 1937 р., м. Київ, УРСР, СРСР) – радянський футболіст, півзахисник. Заслужений майстер спорту СРСР (1967 р.), чемпіон СРСР (1961 р., 1966 р., 1967 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р.). Футболіст року в СРСР (1966 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (1999 р.) та ІІ (2004 р.) ступенів.Андрій Андрійович Біба (10 серпня 1937 р., м. Київ, УРСР, СРСР) – радянський футболіст, півзахисник. Заслужений майстер спорту СРСР (1967 р.), чемпіон СРСР (1961 р., 1966 р., 1967 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р.). Футболіст року в СРСР (1966 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (1999 р.) та ІІ (2004 р.) ступенів.
Олег Володимирович Блохін (5 листопада 1952 р., м. Київ) – радянський футболіст (нападник), володар безлічі рекордів радянського футболу. Володар «Золотого м'яча» (кращий футболіст Європи) 1975 року. Після закінчення кар'єри футболіста став тренером. Чемпіон СРСР, семиразовий рекордсмен, разом із Володимиром Мунтяном і Володимиром Веремєєвим (1974 р., 1975 р., 1977 р., 1980 р., 1981 р., 1985 р., 1986 р.), володар Кубка СРСР (1974 р., 1978 р, 1982 р., 1985 р., 1987 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р., 1986 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.). Кращий футболіст СРСР за результатами опитування тижневика «Футбол» (1973 – 1975 рр.). За збірну СРСР провів 112 матчів, забив 42 голи. За олімпійську збірну СРСР зіграв 12 матчів, забив 9 голів. Бронзовий призер Олімпійських ігор (1972 р., 1976 р.), учасник чемпіонатів світу (1982 р., 1986 р.).
Денис Олександрович Бойко (29 січня 1988, Київ, СРСР) – український футболіст, воротар. Гравець національної збірної України. Виступав за юнацькі збірні України різних вікових категорій. Упродовж 2008 – 2011 років був включений до складу української «молодіжки» для участі у фінальній частині молодіжного чемпіонату Європи 2011 року.
Леонід Йосипович Буряк (10 липня 1953 р., м. Одеса, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, тренер. У минулому – півзахисник київського «Динамо» і збірної СРСР, тренер збірної України. Майстер спорту міжнародного класу (1975 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.), заслужений тренер України (1996 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.). Як гравець: чемпіон СРСР (1974 р., 1975 р., 1977 р., 1980 р., 1981 р.), срібний призер чемпіонату СРСР (1973 р., 1976 р., 1978 р., 1982 р.), бронзовий призер чемпіонату СРСР (1979 р.), володар Кубка СРСР шестиразовий рекордсмен (1974 р., 1978 р., 1982 р., 1985 р., 1986 р., 1988 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.). Як тренер: срібний призер чемпіонату України (1994 р., 1995 р.), кращий тренер України (1994 р., 1995 р.).
Юрій Миколайович Войнов (29 листопада 1931 р, селище Калінінський, Московська область, РРФСР, СРСР – 22 квітня 2003, Київ, Україна) – радянський футболіст півзахисник, радянський і український тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1959). Заслужений тренер Української РСР (1968). Як гравець: за підсумками ЧС 1958 р. Войнова Ю.М. включили до складу символічної збірної світу (куди не потрапив знаменитий Пеле). Перший Кубок Європи, виграний збірною СРСР в 1960 році, найбільше досягнення футбольної кар'єри Юрія Войнова. Він став першим і єдиним футболістом київського «Динамо», який завоював титул чемпіона Європи. Як теренер: у 1964 році Войнов переїхав до Одеси, очолив «Чорноморець» і вивів його у півфінал Кубка СРСР. У цій команді, тренером якої був Войнов Ю.М., грали екс-партнери по «Динамо» Валерій Лобановський і Олег Базилевич. Після «Чорноморця» Войнов тренував «Суднобудівник» (Миколаїв) (1967 – 1969 рр., 1978 р., 1979 р.,) «Шахтар» (Донецьк) (1969 р., 1970 р.), «Будівельник» (Полтава) (1970 – 1972 рр.), «Металіст» (Харків) (1972 р., 1973 р.), СКА (Київ) (1976 р., 1977 р.). Після тренерської діяльності деякий час був інструктором фізкультури на заводі, а в 57 років пішов на пенсію. Після розпаду СРСР виявився практично нікому не потрібен. Через нікчемну пенсію змушений був підробляти різноробочим. Помер 22 квітня 2003 року в Києві.
Денис Вікторович Гармаш (19 квітня 1990 р., село Мілове, Луганська область) – український футболіст, півзахисник. Гравець національної збірної України. Грав у збірних України U-17, U-21 і U-19. З останньою став чемпіоном Європи, володар Суперкубка України (2011 р.), володар Кубка України (2013 р., 2014 р.).Денис Вікторович Гармаш (19 квітня 1990 р., село Мілове, Луганська область) – український футболіст, півзахисник. Гравець національної збірної України. Грав у збірних України U-17, U-21 і U-19. З останньою став чемпіоном Європи, володар Суперкубка України (2011 р.), володар Кубка України (2013 р., 2014 р.).
Олександр Борисович Головко (6 січня 1972 р., м. Херсон, Українська РСР, СРСР) – український футболіст, захисник. Відомий за своїм виступам у київському «Динамо». Виступав за збірну Україну. Єдиний футболіст ставав чемпіоном України у двох клубах. Після завершення ігрової кар'єри зайнявся тренерською діяльністю. Нині є тренером юнацької збірної України, чемпіон України (1992 р., 1996 р., 1997 р., 1998 р., 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2003 р.), володар Кубка України (1996 р., 1998 р., 1999 р., 2000 р., 2003 р.), півфіналіст Ліги чемпіонів (1999 р..
Анатолій Васильович Дем'яненко (19 лютого 1959 р., м. Дніпропетровськ, УРСР, СРСР) – радянський і український футболіст, захисник. Гравець збірної СРСР і багаторічний капітан київського «Динамо», майстер спорту міжнародного класу (1980 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.). Як гравець: чемпіон СРСР (1980 р., 1981 р., 1985 р., 1986 р., 1990 р.), володар Кубка СРСР (1982 р., 1985 р., 1987 р., 1990 р.), володар Кубка сезону Суперкубок СРСР (1980 р., 1985 р., 1986 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1986 р.). Кращий футболіст СРСР (1985 р.), чемпіон Європи серед молодіжних команд (1980 р.), учасник чемпіонатів світу (1982 р., 1986 р., 1990 р.), віце-чемпіон Європи (1988 р.). У збірній СРСР провів 80 матчів (4-е місце серед усіх гравців збірної), забив 6 м'ячів. Як тренер: чемпіон України: (2007 р.), володар Кубка України (2006 р., 2007 р.), орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.) і II ступеня (2006 р.).
Віктор Олександрович Звягінцев (22 жовтня 1950 р., с. Сталіно, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, тренер, арбітр. Виступав на позиції центрального захисника. Майстер спорту міжнародного класу (1976 р.), суддя всесоюзної категорії (1989 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.), срібний призер чемпіонатів СРСР (1975 р., 1979 р.), володар Кубка СРСР (1980 р.).Віктор Олександрович Звягінцев (22 жовтня 1950 р., с. Сталіно, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, тренер, арбітр. Виступав на позиції центрального захисника. Майстер спорту міжнародного класу (1976 р.), суддя всесоюзної категорії (1989 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.), срібний призер чемпіонатів СРСР (1975 р., 1979 р.), володар Кубка СРСР (1980 р.).
Віктор Михайлович Колотов (3 липня 1949 р., с. Юдіна, Татарська АССР, РРФСР, СРСР – 3 січня 2000 р., Київ, Україна) – радянський футболіст, півзахисник. Гравець збірної СРСР, заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.), заслужений тренер Української РСР (1986 р.), чемпіон СРСР (1971 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р., 1980 р., 1981 р.), володар Кубка СРСР (1974 р., 1978 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.).
Сергій Гівіевіч Корідзе (6 грудня 1975 р., м. Одеса, Українська РСР) – український футболіст, гравець у міні-футбол. Нападаючий московського клубу КПРФ, колишній гравець збірної України з міні-футболу. Заслужений майстер спорту України, чемпіон України з міні-футболу (1996 р., 1997 р., 1998 р., 1999 р., 2000 р.), володар Кубка України з міні-футболу (1997 р., 1998 р., 2001 р.), володар Кубка Росії з міні-футболу (2005 р.), срібний призер чемпіонату Європи з міні-футболу (2001 р., 2003 р.), володар малих бронзових медалей Турніру європейських чемпіонів (1997 р.), кращий бомбардир чемпіонату Європи з міні-футболу (2001 р., 2003 р.), кращий бомбардир чемпіонату Росії з міні-футболу (2004 р.), кращий нападаючий чемпіонату Росії (2002 р., 2003 р.), Почесний знак АМФОО.
Дмитро Юрійович Коркішко (4 травня 1990 р., м. Черкаси, СРСР) – український футболіст, нападник клубу «Динамо» (Київ). У юнацькій збірній Україні до 17 років дебютував 21 серпня 2005 р., в матчі проти Білорусії (1:0). Усього за збірну до 17 років провів 35 матчів і забив 14 м'ячів. 21 серпня 2007 р. дебютував у юнацькій збірній до 19 років в матчі проти Швеції (3:3).Дмитро Юрійович Коркішко (4 травня 1990 р., м. Черкаси, СРСР) – український футболіст, нападник клубу «Динамо» (Київ). У юнацькій збірній Україні до 17 років дебютував 21 серпня 2005 р., в матчі проти Білорусії (1:0). Усього за збірну до 17 років провів 35 матчів і забив 14 м'ячів. 21 серпня 2007 р. дебютував у юнацькій збірній до 19 років в матчі проти Швеції (3:3).
Олег Володимирович Кузнєцов (22 березня 1963 р., м. Магдебург, ГДР) – радянський і український футболіст, захисник. Гравець збірної СРСР / СНД і збірної України. Майстер спорту (1985 р.), майстер спорту міжнародного класу (1986 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), чемпіон СРСР (1985 р., 1986 р., 1990 р.), срібний призер чемпіонату СРСР (1988 р.), бронзовий призер чемпіонату СРСР (1989 р.), володар Кубка СРСР (1985 р., 1987 р., 1990 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1986 р.),. півфіналіст Кубка чемпіонів УЄФА (1987 р.), чемпіон Шотландії (1992 р., 1993 р., 1994 р.), володар Кубка Шотландії (1993 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1988 р.), орден «За заслуги» II ступеня (2006 р.) і III ступеня (2004 р.).
Артем Анатолійович Кравець (3 червня 1989 р., м. Дніпродзержинськ, СРСР) – український футболіст, нападник клубу «Динамо» (Київ) і національної збірної України. Чемпіон України (2009 р.), переможець молодіжного чемпіонату Україна (2007 р.), володар Кубка Першого каналу (2008 р.).Артем Анатолійович Кравець (3 червня 1989 р., м. Дніпродзержинськ, СРСР) – український футболіст, нападник клубу «Динамо» (Київ) і національної збірної України. Чемпіон України (2009 р.), переможець молодіжного чемпіонату Україна (2007 р.), володар Кубка Першого каналу (2008 р.).
Віталій Васильович Мандзюк (24 січня 1986 р., с. Віліно, Крим, СРСР) – український футболіст, захисник клубу «Дніпро» (Дніпропетровськ) і збірної України. Міг зіграти на будь-якій позиції в захисті і на позиції опорного півзахисника. Чемпіон України (2007 р., 2009 р.), володар Кубка України (2007 р.), володар Суперкубка України (2007 р.), Кубок Першого каналу (2008 р.).Віталій Васильович Мандзюк (24 січня 1986 р., с. Віліно, Крим, СРСР) – український футболіст, захисник клубу «Дніпро» (Дніпропетровськ) і збірної України. Міг зіграти на будь-якій позиції в захисті і на позиції опорного півзахисника. Чемпіон України (2007 р., 2009 р.), володар Кубка України (2007 р.), володар Суперкубка України (2007 р.), Кубок Першого каналу (2008 р.).
Віктор Антонович Матвієнко (9 листопада 1948 р., м. Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, захисник. Відомий за виступами за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Гравець збірної СРСР (1971 – 1977 рр.). Після завершення ігрової кар'єри – футбольний тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1975 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.), чемпіон СРСР (1971 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р.). Другий призер чемпіонату СРСР (1972 р., 1973 р., 1976 р.), володар Кубка СРСР (1974 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.).
Олексій Олександрович Михайличенко (30 березня 1963 р., м. Київ, Українська РСР, СРСР) – радянський і український футболіст, півзахисник, тренер. Колишній головний тренер національної збірної України. Олімпійський чемпіон у складі збірної СРСР на іграх 1988 року, також срібний призер чемпіонату Європи 1988 року. Чемпіонат світу 1990 р. пропустив через травму плеча, отриману в товариському матчі з Ізраїлем. Заслужений тренер України. Успішно тренував молодіжну збірну України, з якою виграв срібні медалі чемпіонату Європи, поступившись у фіналі голландцям. Як гравець: заслужений майстер спорту СРСР (1988 р.), 2 місце чемпіонату Європи (1988 р.), олімпійський чемпіон (1988 р.), чемпіон СРСР (1985 р., 1986 р., 1990 р.), срібний призер чемпіонату СРСР (1988 р.), бронзовий призер чемпіонату СРСР (1989 р.), володар Кубка СРСР (1985 р., 1987 р., 1990 р.), чемпіон Італії (1991 р.), чемпіон Шотландії (1992 р., 1993 р., 1994 р., 1995 р., 1996 р.), володар Кубка Шотландії (1992 р., 1993 р., 1994 р.), володар Кубка шотландської ліги (1992 р., 1993 р.). Кращий футболіст СРСР (1988 р.), 4-е місце в опитуванні «Франс Футбол» на Золотий м'яч (1988 р.). Як тренер: чемпіон України (2003 р., 2004 р.), володар Кубка України (2003 р.), срібний призер чемпіонату Європи U-21 (2006 р.).
Володимир Федорович Мунтян (14 вересня 1946 р., с. Котовськ, Одеська область, Українська РСР) – радянський футболіст, півзахисник. Заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.), майстер спорту міжнародного класу (1973 р.), згодом – тренер, заслужений тренер України. Чемпіон СРСР семиразовий рекордсмен, разом із Олегом Блохіним, Володимиром Веремєєвим (1966 – 1968 рр., 1971 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р.), володар Кубка СРСР (1966 р., 1974 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.). Кращий футболіст СРСР за результатами опитування тижневика «Футбол» (1969 р.), кращий футболіст України (1970 р.), орден Мадагаскару «За досягнення»,орден «За заслуги» II (2007 р.) і III ступеня (2004 р.).
Андрій Миколайович Несмачний (28 лютого 1979 р., м. Брянськ, СРСР) – колишній український футболіст, захисник. Чемпіон України (2000 р., 2001 р., 2003 р., 2004 р., 2007 р., 2009 р.), володар Кубка України (2000 р., 2003 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р.), володар Кубка Першого каналу (2008 р.), чвертьфіналіст чемпіонату світу з футболу (2006 р.). За високі спортивні результати на чемпіонаті світу 2006 р. в Німеччині був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Андрій Миколайович Несмачний (28 лютого 1979 р., м. Брянськ, СРСР) – колишній український футболіст, захисник. Чемпіон України (2000 р., 2001 р., 2003 р., 2004 р., 2007 р., 2009 р.), володар Кубка України (2000 р., 2003 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р.), володар Кубка Першого каналу (2008 р.), чвертьфіналіст чемпіонату світу з футболу (2006 р.). За високі спортивні результати на чемпіонаті світу 2006 р. в Німеччині був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Володимир Іванович Онищенко (28 жовтня 1949 р., село Стечанка, Київська область, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, нападник і український тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1973 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.), чемпіон СРСР (1971 р., 1972 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р.), володар Кубка СРСР (1974 р., 1978 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1972 р., 1976 р.), орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.).Володимир Іванович Онищенко (28 жовтня 1949 р., село Стечанка, Київська область, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, нападник і український тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1973 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.), чемпіон СРСР (1971 р., 1972 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р.), володар Кубка СРСР (1974 р., 1978 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1972 р., 1976 р.), орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.).
Євген Васильович Рудаков (2 січня 1942 р., м. Москва, РРФСР, СРСР) – радянський футболіст, воротар. Майстер спорту міжнародного класу (1973 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1973 р.). Чемпіон СРСР (1966 р., 1967 р., 1968 р., 1971 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р., 1974 р.),. володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1972 р.). Кращий футболіст СРСР за результатами опитування тижневика «Футбол-Хокей» (1971 р.), триразовий володар призу «Воротар року» імені Льва Яшина (1969 р., 1971 р., 1972 р.), орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.), медаль «За трудову відзнаку» (1972 р.).
Олександр Борисович Радченко (19 липня 1976 р., м. Жданов, УРСР, СРСР) – український футболіст, захисник. Колишній гравець збірної України. За збірну України зіграв 17 матчів, дебют – 21 березня 2002 року в товариському матчі зі збірною Японії.Олександр Борисович Радченко (19 липня 1976 р., м. Жданов, УРСР, СРСР) – український футболіст, захисник. Колишній гравець збірної України. За збірну України зіграв 17 матчів, дебют – 21 березня 2002 року в товариському матчі зі збірною Японії.
Віктор Петрович Серебряников (29 березня 1940 р., м. Запоріжжя) – радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту (1960 р.), майстер спорту міжнародного класу (1966 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1967 р.). У складі київського «Динамо» п’ятиразовий чемпіон СРСР, двічі вигравав Кубок СРСР. Учасник чемпіонатів світу (1966 р., 1970 р.) в складі збірної СРСР з футболу. Чемпіон СРСР (1961 р., 1966 р., 1967 р., 1968 р., 1971 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р.).
Вадим Олександрович Соснихін (10 серпня 1942 р., м Київ – 28 вересня 2003) – радянський футболіст, центральний захисник. Майстер спорту СРСР. Протягом усієї кар'єри виступав за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Гравець збірної СРСР (1972 – 1977 рр.). Чемпіон СРСР (1966 – 1968 рр., 1971 р.), другий призер чемпіонату СРСР (1965 р., 1969 р., 1972 р., 1973 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р.).Вадим Олександрович Соснихін (10 серпня 1942 р., м Київ – 28 вересня 2003) – радянський футболіст, центральний захисник. Майстер спорту СРСР. Протягом усієї кар'єри виступав за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Гравець збірної СРСР (1972 – 1977 рр.). Чемпіон СРСР (1966 – 1968 рр., 1971 р.), другий призер чемпіонату СРСР (1965 р., 1969 р., 1972 р., 1973 р.), володар Кубка СРСР (1964 р., 1966 р.).
Володимир Миколайович Трошкін (28 липня 1947 р., м. Єнакієве, Донецька область, Українська РСР, СРСР) – радянський футболіст, захисник і півзахисник. Гравець збірної СРСР (1972 – 1977 рр.), заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.), заслужений тренер України, чемпіон СРСР (1971 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р.), володар Кубка СРСР (1974 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.), нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004 р.).
Василь Юрійович Турянчик (17 квітня 1935 р., м. Чинадієво, Чехословаччина, нині – Мукачівський район, Закарпатська область, Україна) – радянський футболіст, захисник. Майстер спорту з 1959, заслужений майстер спорту з 1967 р., чемпіон СРСР (1961 р., 1966 р., 1967 р., 1968 р.), срібний призер (1960 р., 1965 р., 1969 р.), Кубок СРСР (1964 р., 1966 р.).Василь Юрійович Турянчик (17 квітня 1935 р., м. Чинадієво, Чехословаччина, нині – Мукачівський район, Закарпатська область, Україна) – радянський футболіст, захисник. Майстер спорту з 1959, заслужений майстер спорту з 1967 р., чемпіон СРСР (1961 р., 1966 р., 1967 р., 1968 р.), срібний призер (1960 р., 1965 р., 1969 р.), Кубок СРСР (1964 р., 1966 р.).
Сергій Владиславович Федоров (18 лютого 1975 р., м. Київ, СРСР) – український футболіст, захисник. Шестиразовий чемпіон України (1998 –2000 рр., 2001 р., 2003 р., 2004 р.), чотириразовий володар Кубка України (2000 р., 2003 р., 2005 р., 2006 р.), володар Кубка Першого каналу (2008 р.), кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Михайло Іванович Фоменко (19 вересня 1948 р., с. Мала Рибиця, Сумська область, Українська РСР) – радянський футболіст, захисник і півзахисник. Відомий за виступами за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Гравець збірної СРСР (1972 – 1977 рр.). Майстер спорту міжнародного класу (1975 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1975 р.). Після завершення ігрової кар'єри – футбольний тренер, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Як гравець чемпіон СРСР (1974 р., 1975 р., 1977 р.), володар Кубка СРСР (1974 р., 1978 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1975 р.), володар Суперкубка УЄФА (1975 р.), срібний призер чемпіонату Європи (1972 р.), бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.). Як тренер: чемпіон України (1993 р.), володар Кубка України (1993 р.), нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004 р.).
Павло Олександрович Яковенко (19 грудня 1964 р., м. Нікополь, Українська РСР, СРСР) – радянський і український футболіст, півзахисник київського «Динамо». Майстер спорту міжнародного класу (1986 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), заслужений тренер України. Чемпіон СРСР (1985 р., 1986 р., 1990 р.), володар Кубка СРСР (1985 р., 1987 р., 1990 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1986 р.), учасник чемпіонату світу 1986 року, орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.).Павло Олександрович Яковенко (19 грудня 1964 р., м. Нікополь, Українська РСР, СРСР) – радянський і український футболіст, півзахисник київського «Динамо». Майстер спорту міжнародного класу (1986 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), заслужений тренер України. Чемпіон СРСР (1985 р., 1986 р., 1990 р.), володар Кубка СРСР (1985 р., 1987 р., 1990 р.), володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1986 р.), учасник чемпіонату світу 1986 року, орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.).
Іван Іванович Яремчук (19 березня 1962 р., с. Великий Бичків, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР) – колишній радянський і український футболіст, півзахисник. Майстер спорту міжнародного класу (1986 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), триразовий чемпіон СРСР (1985 р., 1986 р., 1990 р.), триразовий володар Кубка СРСР (1985 р., 1987 р., 1990 р.), володар Кубка сезону СРСР (1985 р.), володар Кубка кубків: (1986 р.), орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.).Іван Іванович Яремчук (19 березня 1962 р., с. Великий Бичків, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР) – колишній радянський і український футболіст, півзахисник. Майстер спорту міжнародного класу (1986 р.), заслужений майстер спорту СРСР (1986 р.), триразовий чемпіон СРСР (1985 р., 1986 р., 1990 р.), триразовий володар Кубка СРСР (1985 р., 1987 р., 1990 р.), володар Кубка сезону СРСР (1985 р.), володар Кубка кубків: (1986 р.), орден «За заслуги» III ступеня (2004 р.).
Новини та події кафедри
Відповідальний за спортивну роботу - старший викладач Бойченко Сергій Володимирович
Тел.:+38 (044) 287-37-11,
E-mail: s.boychenko@bk.ru
Наукова робота
У 2016 році виконувалась тема згідно Зведеного плану НДР на 2016-2020 роки у сфері фізичної культури і спорту (2.21 «Удосконалення системи підготовки на сучасному етапі розвитку футболу»).
Список виконавців НДР
| № | П. І. Б. | Посада | Вчене звання, наукова ступінь | Штат чи сумісник |
| 1 | Ніколаєнко В.В. | зав. кафедри | д.н.фвс | штат |
| 2 | Лисенчук Г.А. | професор | д.н.фвс, професор | штат |
| 3 | Байрачний О.В. | доцент | к.фвс | штат |
| 4 | Залойло В.В. | доцент | доцент | штат |
| 5 | Зора К.П. | викладач | к.фвс | штат |
| 6 | Бойченко С.В. | ст. викладач |
| штат |
| 7 | Чопілко Т.Г. | ст. викладач |
| штат |
| 8 | Гончарук А.І. | викладач |
| штат |
| 9 | Іванов П.П. | викладач |
| штат |
| 10 | Золотухін В.В. | викладач |
| штат |
| 11 | Дейнеко І.В. | викладач |
| сумісник |
| Всього: | 11 |
| 5 | 10 |
Тема НДР: 2.21 «Удосконалення системи підготовки на сучасному етапі розвитку футболу»
Керівник: д.фіз.вих., професор Ніколаєнко В.В.
Основні наукові досягнення. В результаті проведених досліджень було отримано данні стосовно особливостей побудови системи підготовки спортивного резерву в українському футболі на етапах багаторічної підготовки. На основі цих даних, а також з урахуванням узагальнених даних організаційно-методичних принципів підготовки футболістів в країнах з високим рівнем розвитку футболу, було визначено детермінанти в побудові ефективної системи багаторічної підготовки футболістів різного віку та кваліфікації.
Кількість виконавців: 14
Кількість опублікованих наукових праць за темою: 29
обсяг у сторінках: 215.
Результати досліджень, які було отримали під час розробки теми НДР, використовувалися у науково-методичному забезпеченні навчально-тренувального процесу юнацьких та молодіжних збірних команд України з футболу та спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл.
| № | НАЙМЕНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ | |
| 1 | Кількість співробітників кафедри, з них: | 11 |
| | 10 | |
| | 1 | |
| 2 | Кількість виконавців НДР, з них: | 11 |
| штатних | 10 | |
| сумісників | 1 | |
| здобувачів | 1 | |
| аспірантів |
| |
| студентів | 28 | |
| 4 | Загальна кількість тем, які розробляє кафедра, з них: | 1 |
| 1 | |
|
| |
|
| |
| 5 | Загальний обсяг фінансування, тис.грн. |
|
| 6 | Кількість дисертацій, захищених співробітниками, аспірантами та здобувачами кафедри, з них: | 1 |
| 1 | |
| 0 | |
| 0 | |
| 0 | |
| 7 | Кількість опублікованих наукових праць, з них: | 16 |
| 0 | |
| 0 | |
| 0 | |
| 0 | |
| 2 | |
| 12 | |
| 0 | |
| 4 | |
| - | |
| 8 | Кількість присвоєних вчених звань | - |
| 9 | Кількість наукових розробок, підтверджених актами впровадження | - |
| 10 | Кількість авторських свідоцтв | - |
| 11 | Подано заявок на видачу охоронних документів, усього одиниць, в тому числі: | - |
|
| – патентів на винаходи в Україні | - |
|
| – патентів на винаходи за кордоном | - |
| 12 | Отримано охоронних документів, усього одиниць, в тому числі: | - |
|
| – патентів на винаходи в Україні | - |
|
| – патентів на винаходи за кордоном | - |
| 13 | Кількість договорів про творчу співпрацю (країни, організації, інститути) | - |
| 14 | Кількість проведених наукових заходів (семінарів, конференцій, симпозіумів): | 1 |
|
| з них: – всеукраїнських | - |
|
| – міжнародних | - |
|
| в тому числі: – які зареєстровані у МОН | - |
| 15 | Взято участь у наукових заходах (семінарах, конференціях, симпозіумах), усього |
|
| з них: – всеукраїнських |
| |
| – міжнародних |
| |
| 16 | Загальна кількість співробітників кафедри, які беруть участь у НМЗ | 3 |
| 3 | |
| - | |
| - | |
| - | |
| 17 | Кількість робіт, відзначених Державною премією України в галузі науки і техніки | - |
| 18 | Кількість лауреатів | - |
| 19 | Кількість робіт, відзначених міжнародними нагородами | - |
| 20 | Кількість молодих вченихпрацює на кафедрі(до 35 років) Зора К.П., Чопілко Т.Г., Гончарук А.І. |
|
| № | Прізвище, ім’я, по батькові |
|
Науковий керівник | Тема дисертаційного дослідження |
| 1. | Чопілко Т.Г. | Здобувач | Ніколаєнко В.В., д.фіз.вих., професор | Індивідуалізація спеціальної фізичної підготовки футбольних арбітрів високої кваліфікації |
Склад кафедри
Контакти
Кафедра футболу
вул. Фізкультури 1, м. Київ-150, 03150
Кафедра футболу, корпус 5, 2 поверх
Тел.+38 (044) 287-37-11
E-mail: kfootuni@ukr.net