Друзі! Ми представляємо Вашій увазі порміжні результати опитування в межах міжнародного проєкту Erasmus+ Sport "PACAP", яке ми розпочали в травні цього разу. Воно охопило представників різних цільових груп: осіб без онкологічних захворювань; людей, які перенесли рак; членів родин онкопацієнтів; тренерів; педагогів; волонтерів і студентів.
Соціально-демографічна характеристика
Серед опитаних переважали жінки першого та другого періодів зрілого віку (переважно 19–45 років), що узгоджується зі структурою цільової аудиторії PACAP, орієнтованої, зокрема, на жінок і фахівців сфери фізичної культури та спорту. Значна частка респондентів ідентифікували себе як тренери, педагоги або студенти профільних закладів вищої освіти, що свідчить про високий інтерес професійної спільноти до проблематики профілактики раку та рухової активності.
Рівень та характер фізичної активності
Абсолютна більшість респондентів зазначили, що займаються фізичною активністю, при цьому найпоширенішими формами були:
- тренажерний зал,
- тривалі прогулянки,
- біг,
- функціональні та силові тренування,
- пілатес, йога, бойові мистецтва.
Частота занять у значної частини опитаних становить 3 і більше разів на тиждень, а в окремих групах — щодня. Водночас результати свідчать про нерівномірність обсягу рухової активності: частина респондентів декларує регулярні тренування, але при цьому проводить понад 4–5 годин на день у сидячому положенні, що є незалежним фактором ризику для здоров’я.
Емоційні та мотиваційні аспекти
Недостатність фізичної активності найчастіше асоціюється у респондентів із:
- втратою фізичної та емоційної енергії,
- підвищеною тривожністю,
- погіршенням якості сну,
- зниженням інтересу до звичних видів діяльності.
Основними бар’єрами до регулярних занять спортом визначено лінь, тривожність, астенію, відсутність інтересу або соціальної підтримки. Водночас серед ключових переваг фізичної активності респонденти найчастіше називали покращення самопочуття, зниження тривожності, підвищення самооцінки та життєвої енергії, що підтверджує психоемоційну цінність рухової активності як елементу профілактики та реабілітації.
Ставлення до скандинавської ходьби
Більшість опитаних висловили позитивне ставлення до скандинавської ходьби та готовність використовувати її як засіб зміцнення здоров’я і профілактики захворювань, пов’язаних із гіподинамією. Це підтверджує доцільність обраного в проєкті PACAP акценту на даному виді рухової активності як доступному, безпечному та універсальному.
Харчові звички та гідратація
Результати опитування вказують на відсутність чітко сформованих здорових харчових стратегій у більшості респондентів. Переважає всеїдний тип харчування без дотримання спеціальних дієт, із нерегулярним споживанням фруктів, овочів та риби. Значна частина опитаних вживає менше рекомендованої кількості води, що є додатковим чинником ризику для здоров’я.
Обізнаність щодо факторів ризику раку
Переважна більшість респондентів правильно ідентифікують зв’язок способу життя з ризиком розвитку онкологічних захворювань, визнаючи роль гіподинамії, харчових звичок та хронічного стресу. Водночас наявність суперечливих поведінкових патернів (усвідомлення ризиків без відповідних змін способу життя) підкреслює потребу в цілеспрямованих освітніх втручаннях.
Онкологічний досвід
Серед опитаних наявна група осіб, які перенесли онкологічні захворювання або проходять лікування. Найчастіше згадувалися рак молочної залози, простати та органів репродуктивної системи. Типові скарги після лікування включають астенію, біль у суглобах, припливи, сильну втому, що підтверджує актуальність програм адаптованої рухової активності.
Узагальнюючий висновок
Отримані результати свідчать про високий потенціал рухової активності як інструменту профілактики, підтримки та реабілітації, але водночас виявляють розрив між знаннями та реальною поведінкою. Це обґрунтовує необхідність реалізації в межах проєкту PACAP структурованих навчальних програм, відеоуроків та методичних рекомендацій, спрямованих на формування сталих здорових звичок у різних цільових групах, з особливим акцентом на безпечність і адаптацію фізичних навантажень для онкохворих — за обов’язкової консультації з лікарем.