ПІДСУМКОВА РЕЗОЛЮЦІЯ ХІ Міжнародної конференції «Молодь та олімпійський рух»
10-12 квітня 2018 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) відбулася ХI Міжнародна конференція «Молодь та олімпійський рух» (далі − Конференція).
Урочисте відкриття наукового заходу відбулося за участі Президента Національного олімпійського комітету України, віце-президента Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій, члена Виконкому Міжнародного Олімпійського Комітету, Олімпійського чемпіона, Героя України, почесного доктора Національного університету фізичного виховання і спорту України, доктора наук з фізичного виховання та спорту Бубки Сергія Назаровича, заступника Міністра освіти і науки України Греби Романа Володимировича, першого заступника Міністра молоді та спорту України Гоцула Ігоря Євгеновича, заступника Міністра молоді та спорту України з питань європейської інтеграції, віце-президента Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань фізичного виховання та спорту Мовчана Миколи Петровича, президента Олімпійської академії України, професора Булатової Марії Михайлівни, першого проректора з науково-педагогічної роботи, професора Дутчака Мирослава Васильовича, проректора з науково-педагогічної роботи, професора Борисової Ольги Володимирівни.
Учасникам конференції були адресовані вітання Міністра освіти і науки України Гриневич Лілії Михайлівни, Президента Національного олімпійського комітету України Бубки Сергія Назаровича, президента Олімпійської академії України Булатової Марії Михайлівни, ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Імаса Євгена Вікторовича.
У науковому заході взяли участь понад 450 учасників − почесні гості, науково-педагогічні працівники спеціалізованих закладів вищої освіти (ЗВО), молоді науковці, аспіранти, студенти, які представляють 40 ЗВО та установ з 9 країн світу (Білорусь, Венесуела, Ірак, Іран, Китай, Ліван, Росія, Хорватія, Україна).
Відповідно до програми Конференції робота заходу проводилася у формі пленарного засідання та 6 секційних засідань за наступними напрямами:
- Правові, соціально-економічні, екологічні та організаційно-управлінські основи олімпійського спорту.
- Олімпійська освіта в системі виховання дітей і молоді: досвід, проблеми та перспективи. Історичні аспекти олімпійського руху.
- Сучасні підходи до підготовки спортсменів.
- Паралімпійський та дефлімпійський спорт. Спеціальні Олімпіади.
- Спорт для всіх.
- Медико-біологічні аспекти олімпійського спорту. Сучасні аспекти спортивної медицини. Фізична терапія та ерготерапія.
На пленарному засіданні було представлено 6 доповідей: Торохтій О. П., Пуцов С. О. (Україна) «Реалізація особистості після завершення спортивної кар’єри»; Сушко Р. О. (Україна) «Особливості сучасного впливу глобалізації на розвиток спортивних ігор»; MarioBaić (Хорватія) «Important age parameters in wrestling – the differences between the european and world trends»; Анісовець Н.А. (Білорусь) «Организация и управление работой с волонтерами на крупных международных комплексных мероприятиях на примере европейских игр»; Передерій В. В. (Україна) «Напрями освітньої діяльності МОК»; Андрєйцев В. О. (Україна) «Спортивна боротьба: виклики сьогодення».
В роботі секції «Правові, соціально-економічні, екологічні та організаційно-управлінські основи олімпійського спорту» взяли участь 70 молодих науковців, студентів, які представляли Національний університет фізичного виховання і спорту України, Університет м. Загреба (Хорватія), Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Харківську державну академію фізичної культури.
Модераторами виступили Борисова О. В. (Україна), Бріскін Ю. А. (Україна), Ярмолюк О. В. (Україна).
З доповідями виступили: Бріскін Ю. А. «Соціальні практики сучасного спорту: пошук парадигми»; Ярмолюк О. В. «Екологічний менеджмент в олімпійському спорті»; Білько О. Є. «Охорона довкілля як вектор діяльності національних олімпійських комітетів»; Нерода Н. В. «Європейський професійний спорт в системі міжнародного спортивного руху» та інші учасники секційного засідання.
На секції розглядалися актуальні питання становлення та розвитку олімпійських спортивних єдиноборств в Україні, висвітлені соціальні практики сучасного спорту. В доповідях були розглянуті особливості екологічного менеджменту в олімпійському спорті, надана характеристика охорони довкілля як вектору діяльності національних олімпійських комітетів та стратегія сталого розвитку «Пекін-2022». Було приділено увагу організації застосування маркетингу у футболі республіки Ліван. Також із доповідями виступили магістранти кафедр менеджменту та економіки спорту; історії і теорії олімпійського спорту НУФВСУ, магістранти напряму «Спортивна журналістика», де представили результати досліджень щодо кар’єри керівника у фізкультурно-спортивних організаціях, системи мотивації персоналу у спортивному менеджменті, розвитку спортивної журналістики в Україні та США.
В роботі секції «Олімпійська освіта в системі виховання дітей і молоді: досвід, проблеми та перспективи. Історичні аспекти олімпійського руху» взяли участь близько 70 молодих науковців, які представляли Національний університет фізичного виховання і спорту України, Придніпровську державну академію фізичної культури, Харківську державну академію фізичної культури, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Фонд «Дирекція II Європейських ігор 2019 року» (Білорусь).
Модераторами секції виступили Булатова М. М. (Україна), Радченко Л. О. (Україна).
З доповідями виступили: Касьянова А. І. «Программа подготовки и обучения волонтеров европейских игр: особенности и методология»; Бойко І. А «Добровольча діяльність в олімпійському спорті»; Дьоміна А. А. «Формування та розвиток жіночого спорту в країнах північної Африки та Близького Сходу»; Загітова М. Г. «Організаційні засади діяльності регіональних центрів олімпійських досліджень та освіта в Україні»; Іваненко Г. О. «Форми та методи реалізації олімпійської освіти в освітньому процес закладів вищої освіти України»; Коханська С. С. «Центри олімпійських досліджень та освіти: проблеми функціонування та шляхи їх подолання»; Кроль І. М. «Готовність учителів закладів загальної середньої освіти до впровадження культурної спадщини олімпійського руху в освітній процес»; Лях-Породько О. О. «Початки організованого українського спортивного та олімпійського руху (1917 – 1921 роки)» та інші учасники секційного засідання.
Доповідачі висвітлили питання розвитку та становлення спортивного та олімпійського руху в різних регіонах України, розглянули проблеми реалізації олімпійської освіти серед шкільної та студентської молоді; місця і ролі жінок в спортивному та олімпійському русі; залучення та особливостей роботи добровольців на Олімпійських іграх та інших масштабних спортивних заходах.
Учасники та гості відзначили здобутки Олімпійської академії України, Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти у розвитку системи олімпійської освіти не лише в Україні, а й за її межами та висловили щиру подяку за можливість взяти участь у роботі Секції.
У секційному засіданні «Сучасні системи підготовки спортсменів» взяли участь 156 молодих науковців, які представляли Національний університет фізичного виховання і спорту України, Університет м. Загреба (Хорватія), Білоруський державний університет фізичної культури, Харківську державну академію фізичної культури, Національну академію Служби безпеки України, Національний університет імені Богдана Хмельницького (м. Черкаси), Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
Модераторами виступили Павленко Ю. О. (Україна), Сушко Р. О. (Україна), Литвиненко Ю. В. (Україна).
Підвищену увагу викликали доповіді аспірантів НУФВСУ: Верняєва О. Ю., олімпійського чемпіона, срібного призера Ігор ХХХІ Олімпіади 2016 р. у Ріо-де-Жанейро на тему «Взаємозв'язок участі в контрольно-модельних тренуваннях з результативністю на змаганнях (на прикладі спортивної гімнастики)», Берінчика Д. Ю., срібного призера Ігор XXX Олімпіади 2012 р. у Лондоні на тему «Структура змагальної діяльності та особливості прояву спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів».
На секції виступили: Nagorna V., Starčević Nikola «Тhe quality of the equilibrium function of the billiard players»; Олейнік Є. «Стрелковые тренажеры в подготовке спортсменов высокого класса»; Зелений В. «Повышение эффективности управления тренировочным процессом квалифицированных таэквондистов на основе показателей объективного и субъективного контроля»; Кун Сяньлінь «Развитие утомления и средства его компенсации в процессе тренировочной и соревновательной деятельности спортсменов в академической гребле»; Нікітенко О. «Основи тестування спритності і координації у спортивній боротьбі та бойових мистецтвах»; Петрушевський Є. І. «Сучасні підходи до підготовки спортсменів в умовах глобалізації спорту вищих досягнень» та інші учасники секційного засідання.
На секції були розглянуті актуальні питання оптимізації змагальної діяльності, управління підготовкою спортсменів, використання ергогенних засобів.
У секційному засіданні «Медико-біологічні аспекти олімпійського спорту. Сучасні аспекти спортивної медицини. Фізична терапія та ерготерапія» взяли участь понад 50 молодих вчених.
Модераторами секцій були: Лазарєва О. Б. (Україна), Пастухова В. А. (Україна), Футорний С. М. (Україна), Жарова І. О. (Україна).
З ключовими доповідями виступили: Дроздовська С. Б. «Вплив поліморфізмів генів на перебіг адаптаційних процесів у міокарді у відповідь на фізичні навантаження»; Балаж М. «Проблеми та перспективи кардіореабілітації в Україні»; Маслова О. В. «Ендоекологічні аспекти фізичного виховання школярів з вадами слуху»; Рода О. Б. «Медичне забезпечення спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції», Денисенко В. Д. «Корекція реакції юних акробатів на вестибулярні навантаження», Андреюк Н. Л. «Особливості тренування вестибулярного аналізатора у спортсменів різних вікових груп», Шаді Абделбасет Мохаммад Алхуб «Особливості фізичної реабілітації при травмах у професійному спорті» та інші учасники секційного засідання.
Молоді вчені у своїх доповідях окреслили основні проблеми сучасної спортивної медицини, фізичної терапії та ерготерапії в Україні, які можуть бути розглянуті, як перспективні напрями досліджень.
Тези аспірантів та студентів були присвячені проблемам реабілітації жінок з ожирінням, учасників АТО з ураженнями суглобів, осіб із наслідками гострих порушень мозкового кровообігу, осіб із синдромом хронічної втоми, осіб із дорсалгіями, оцінці якості життя дівчат зі сколіотичною хворобою, реабілітації дітей із порушеннями постави та плоскостопістю, проблемам ерготерапії дітей із дитячим церебральним паралічем, особливостям функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей дошкільного віку з відхиленнями у психофізичному розвитку, осіб із артеріальною гіпертензією, осіб із хронічним гастритом. Молоді вчені також висвітлювали актуальні питання спортивної медицини, що присвячені особливостям проявів диморфізму в статевих соматотипах тенісисток, характеристиці показників векторкардіографії велосипедників-шосейників та трековиків, особливостям імунітету спортсменів баскетболістів в період тренувального процесу, оцінці психофізіологічного стану і спеціальної працездатності спортсменок, що спеціалізуються у водному поло, використанню нутрігенетичних підходів у спортивній дієтології, особливостям міокарду у спортсменів, що спеціалізуються у видах спорту на витривалість, особливостям корекції метаболізму спортсменів-спринтерів, особливостям механізмів енергозабезпечення спортсменів, які займаються ушу, під час змагальної діяльності тощо.
Засідання секції пройшло успішно, доповіді викликали зацікавлення та активну дискусію слухачів. В дискусії брали участь як модератори, так і учасники та слухачі заходу. У підсумку було відзначено високу теоретичну та практичну значущість представлених доповідей.
У секційному засіданні «Паралімпійський та дефлімпійський спорт. спеціальні олімпіади» брали участь понад 150 осіб – предствників НУФВСУ, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Придніпровської державної академії фізичної культури, Харківської державної академії фізичної культури.
Модераторами секції виступили Когут І. О. (Україна), Матвєєв С. Ф. (Україна), Гончаренко Є. В. (Україна).
З ключовими доповідями виступили: Батенкова-Бауман Ю. В., Ошаров І. С. «Участь у Паралімпійських іграх як шлях до соціальної інтеграції українських спортсменів»; Горбач О. П. «Соціальна інтеграція осіб з інвалідністю шляхом участі в іграх нескорених», Розторгуй М. С., Передерій А. В. «Проблема багаторічної підготовки спортсменів у силових видах адаптивного спорту; Гончаренко Є.В., Луць Ю. П. «Маленькі спортсмени» – волонтерська програма спеціальних олімпіад»; Ярмоленко М. А. «Актуальні проблеми навчально-тренувальної діяльності спортсменів спеціальних олімпіад»; Маринич В. Л., Чебанова К. В. «Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців з фізичної культури та спорту для роботи з особами з інвалідністю в Україні»; Рибак Д. М. «Формування мотивації до занять волейболом у спортсменів з вадами слуху»; Бекар С. В. «Сучасні протезні системи: недоліки і переваги для адаптивного спорту» та інші учасники секційного засідання.
Гості відповіли на запитання студентської та наукової спільноти та надихнули на соціальні ініціативи, важливість та необхідність отримання якісних професійних знань майбутніх тренерів, психологів, реабілітологів для соціальної інтеграції та інклюзії людей з інвалідністю засобами спорту.
Конференція продовжилась доповідями науковців за тематикою заходу. Були розглянуті результати наукових досліджень щодо сучасної парадигми розвитку адаптивного спорту; проблем багаторічної підготовки спортсменів у силових видах адаптивного спорту; особливостей волонтерської програми Спеціальних Олімпіад «Маленькі спортсмени»; актуальних проблем навчально-тренувальної діяльності спортсменів Спеціальних Олімпіад, професійної підготовки фахівців з фізичної культури та спорту для роботи з особами з інвалідністю в Україні; формування мотивації до занять волейболом у спортсменів з вадами слуху; сучасних протезних систем, їх переваг і недоліків для адаптивного спорту.
У секційному засіданні «Спорт для всіх» взяли участь біля 70 молодих вчених.
Модераторами секцій були: Дутчак М. В. (Україна), Круцевич Т. Ю. (Україна), Андрєєва О. В. (Україна), Семененко В. П. (Україна).
З ключовими доповідями виступили: Марченко О. Ю «Аналіз гендерних особливостей мотивації до занять фізичною культурою і спортом школярів різних вікових груп»; Гончарова Н. М. «Здоров’яформуючі технології у підвищенні адаптації дітей до навчання в школі»; Саїнчук М. М. «Мережева криза спорту: політика і економіка проти ідеалів гуманізму»; Підгайна В. О. «Оцінка показників фізичного стану, захворюваності та рухової активності старшокласників як передумов розробки оздоровчої програми»; Захарченко М. О. «Ціннісні орієнтації студентів коледжів в процесі фізичного виховання»; Михальчук А. Д., Васюк О. П. «Впровадження диференційованого підходу в процес фізичного виховання молодших школярів» та інші учасники секційного засідання.
У ході секції були обговорені актуальні проблеми: гендерні особливості мотивації до занять фізичною культурою і спортом школярів різних вікових груп, мережева криза в спорті: політика і економіка проти ідеалів гуманізму, рухова активність та якість життя людини у сучасному суспільстві, стратегії забезпечення належної якості життя з використанням оздоровчо-рекреаційних технологій, сучасні підходи до підвищення рухової активності школярів і студентів, стан та перспективи реформування системи фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти України, концептуальні та прикладні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності, ціннісні орієнтації студентів коледжів в процесі фізичного виховання, здоров’яформуючі технології у підвищенні адаптації дітей до навчання в школі, підготовка фахівців в сфері фітнесу та рекреації.
В рамках Конференції пройшли майстер-класи Довгича О. О. «Сучасні технології в оздоровчо-рекреаційній руховій активності різних груп населення» та Нагорної В. О. «Інноваційні технології інтелектуального навчання в більярді (на прикладі пулу)».
На Конференції панувала дружня атмосфера, яка сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту, встановленню творчих контактів між молодими вченими різних країн.
Враховуючи вищезазначене ХІ Міжнародна наукова конференція молодих учених «Молодь та олімпійський рух»:
підтримує ініціативу Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, Олімпійської академії України і Національного університету фізичного виховання і спорту України щодо проведення даного наукового заходу;
констатує загалом високий науковий рівень доповідей молодих учених виголошених протягом конференції;
підкреслює, що актуальним та перспективним напрямом досліджень є:
- конкретизація сучасних організаційно-управлінських, правових, соціально-економічних та екологічних аспектів діяльності суб’єктів олімпійського руху на міжнародному, регіональному та місцевому рівнях; висвітлення проблем організації та управління спортом в умовах сьогодення; нормативно-правових засад охорони довкілля в галузі фізичної культури та спорту; системи мотивації персоналу у спортивному менеджменті, розвитку спортивної журналістики в Україні;
-ентоспроможності на міжнародній спортивній арені;
- проблеми розвитку фізичної терапії та ерготерапії в Україні, питання спортивної медицини в забезпеченні ефективної підготовки спортсменів високої кваліфікації;
- розробка та впровадження новітніх методик та програм фізичної терапії та ерготерапії в процес відновного лікування пацієнтів різних нозологічних груп;
вважає за доцільне налагодження співпраці між закладами вищої освіти України щодо організації спільних досліджень з питань розвитку спортивного руху в країні; активізацію роботи з наукового забезпечення процесу залучення та підготовки спортивних волонтерів; продовження роботи з пошуку нових форм інтеграції олімпійської освіти в процес роботи зі шкільною та студентською молоддю;
акцентує увагу на необхідності:
- активізувати системне цілеспрямоване використання результатів наукових досліджень та провідного зарубіжного досвіду в сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності різних груп населення. На базі наукових лабораторій закладів вищої освіти продовжити та удосконалити роботу з підготовки грантових проектів, які стосуються актуальних проблем фізичного виховання, оздоровчої рухової активності різних груп населення та її складових фізичної рекреації, оздоровчого фітнесу та спорту для всіх. Здійснювати широку популяризацію результатів наукових досліджень щодо впливу рухової активності на якість життя населення України, висвітлення переваг оздоровчої рухової активності для зниження ризику неінфекційних захворювань, інформування осіб різного віку з питань використання рухової активності в процесі життєдіяльності для подолання стану суспільної байдужості до особистого здоров’я та здоров’я нації;
- ініціювати координацію тем наукових досліджень здобувачів наукового ступеня з метою підвищення якості дисертаційних досліджень, запобігання дублюванню наукової тематики та її відповідності термінології у галузі фізичної культури і спорту;
- запровадити розробку на базі наукових лабораторій закладів вищої освіти системи моніторингу основних показників рухової активності різних вікових та соціальних груп населення, стимулюючих та стримуючих чинників їх залучення до регулярних занять фізичними вправами, обґрунтування комплексу показників для системи оцінки рівня фізичного здоров’я різних верств населення; механізмів формування якості життя шляхом використання спеціально організованої рухової активності;
- формувати ціннісне ставлення дітей, молоді, осіб зрілого віку, до власного здоров’я, покращення фізичного розвитку та фізичної підготовленості;
- у навчальних закладах створювати належні умови для організації рухової активності дітей та молоді згідно вікових фізіологічних норм з використанням інноваційних підходів до здоров’язбереження;
відзначає, що участь молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів у Конференції сприяє формуванню та вдосконаленню навичок науково-дослідної роботи, розвитку творчого потенціалу особистості початківців-дослідників в інтересах розвитку спортивної науки;
підтверджує доцільність та необхідність оприлюднення результатів власних наукових досліджень молодих учених та доведення їх до широкого загалу шляхом публікацій у визнаних авторитетних науково-теоретичних та науково-практичних виданнях.